Інколи коли дуже сумно і не знаєш тому причини чомусь так хочеться, щоб у житті не було сірого, лише чорне і біле.
Щоб на кожне твоє запитання була лише однозначна відповідь так чи ні.
Щоб не сумнівався і не боявся того що маєш зробити чи не зробити.
Щоб совість і надія не казали - а може, а може всетаки, зачекай,не роби, подумай...
Чи не легше було б жити у світі де все однозначне: правда-кривда, день-ніч, чорне-біле, друг-ворог, хороше-погане, кохання-?...
Коли знаєш що вчинити можеш лише так чи так... Коли прийняте рішення не обговорюється і не виникає питань "а якщо все не так як ти це баиш?". Не має питань "а якщо б?", немає слів "можливо", немає докорів сумління, немає вагань... Немає болю від правильно чи неправильно прийнятого рішення, немає здогадок і переживань, немає настрою без настрою коли незнаєш що тебе гризе і не знаєш де подітись чи що зробити, щоб надія в серці стихла і згасла...
Чому ми створені такими, що сумніви і сумління з розумом і розумінням не можуть знайти у нас належного місця. Боряться одне з одним не даюи нам спокою... Коли в ночі не можеш заснути від надлишку думок і запитань на які не має відповіді... на які розум давно б відповів однозначно, але надія й відголосок душі каже постривай можливо ти не правий і показує безліч різних рішень з все більш неймовірними кінцівками і сюжетами... які тебе заспокоюють і дають крихту надії, але приносять стільки болю і вагань...
Як би хотілось якось проснутись і чітко розрізняти чорне і біле...
А якщо чесно знайти лише відповідь на одне єдине питання, яке так і не дає спокою... але ще б знайти те одне єдине питання і ту одну єдину відповідь з якою згодиться розум і сумління. крапка яку треба поставити там де життя навмисно хоче поставити кому...
П.С.: а можливо саме ці вагання роблять нас такими як ми є?. напевно саме вони роблять нас людьми такими різними... не однозначними і різноманітними. кожен зі своїми мріями, страхами і переживаннями. саме ця неоднозначність робить нас людьми :)
Пояснив собі і стало трішки краще :). але всетаки інколи так хочеться, щоб було лише так чи ні...
Немає коментарів:
Дописати коментар