Думки потрібно кудись дівати, а то вони мають властивість або втікати від тебе, або засідати і окопуватись в голові так міцно що й не дістанеш. Прийшов до висновку що блог це як кафе для думок, де вони можуть спокійно відпочити від господаря а він від них. А потім з радісю і усмішкою зустрітись на зписаних замітками сторінках.

пʼятницю, 20 вересня 2013 р.

Привіт новий день

Видалення блоксу стало для мене трішки шоком, який чомусь сприйнявся спокійно виважено і тихо, без зайвих думок, і переживань... як відрізало - подумав я.
І як справжній плюшкін зібравши усі свої манатки й пожитки почав переселятись... Правда завантажити блог нормально так і не вдалось, і я кинувся цієї затії після двох днів мук і витрачених нервів. Просто переніс замітки по одній, заодно приємно було перечитати те що уже давно забув :).
Дивно наскільки людина звикає писати от такі дивні думки і викладати їх на папері. Це якась емоційна розрядка після якої хочеться йти у перед і ставати кращим, залишити минуле за собою у написаних постах і листах, крокувати впевнено по дорозі власного життя.
Скажу лише - привіт старим друзям.
І приємно познайомитись - новим :).

4 коментарі:

  1. так, гарно якось стає, коли перечитуєш давно написане, ніби повертаєшся у прожите на мить.в мене так також було..тільки я почала переселятися поступово сюди ще два роки тому, коли відчула перші захлинання блоксу.
    Але ми всі ще надіємся, що Блокс відновлять і зроблять його крутим, як польський відповідник..
    щоб побачим, на разі, цей блогсервіс не такий вже й поганий

    ВідповістиВидалити
  2. Таки-так :)
    У мене інколи таке враження коли читаю давно написане - ніби я от таке б не міг ніколи написати, пережити, чи відчути... яле це ж все таки було, як погане так і хороше...

    Теж думаю, що блокс ве-таки не закриють. Незнаю, мені бракуватиме тих днів коли зранку з кружкою чаю можна було сісти відкрити головну сторінку блоксу і почитати щось нове... Це якась своєрідна розрада, після якої так легко працюється, хоть які б проблеми не висіли над головою... Вміють там люди подарувати усмішку, дати змогу задуматись, чи пофантазувати :).
    Але надіюсь, що усе буде добре.

    Знаєш давно прочитав одну приказку, яка мені дуже сподобалась - "Все завжди закінчується добре. Якщо все закінчилося погано, значить це ще не все."
    От і з блоксом так - це ще не все ;).

    ВідповістиВидалити
  3. в мене таке враження, коли я читаю свої етюди, інколи не віриться, що я таке могла придумати)
    а ти якого року прийшов на Блокс?

    цей вислів я собі геть в блокнот записала, щоб стимулював у часи опускання рук)

    ВідповістиВидалити
  4. Переглядаючи архів заміток, бачу що блокс я знайшов літом 2009 року :).
    Це мій перший блог і останній. Якщо б не було цього переїзду то таким би він і залишався. Не памятаю чому тоді я там зареєструвався. Таке враження що був якиїсь дуже депресивний настрій і треба було кудись ховати думки, щоб більше до них не повертатись... Хоча хто зна - давненько то все було :)

    Згадалось: "Как здоба пышет злоба дня, и нет её прекрасней. А год спустя глядишь - фигня, притом на постном масле." От так от ;), чи то я просто згадувати не хочу :).

    ВідповістиВидалити