А гарна ідея написати про щось що б вмістилося у 10 подій у твому житті... Правда важко вибрати саме тих десять. Ну що ж спробую і я ;). Лиш би встигунти до кінця обіду).
1) Почнемо напевно з дитинства. виріс я у той час коли були у моді вуличні розбійники і різного роду шпана. Незнаю як дорослим, але нам дітям було важко. Старші діти не поважали могли обізвати чи побити, а на вулиці міг зустріти двійко чи трійко бездомних-старшокласників, які могли пригрозити і відібрати все що завгодно. От і в мене в дитинстві був такий випадок, коли хлопець років з 15 з собакою і з своєю сестрою якось перестріли мене на дорозі біля стройки. Він витягнув ножа і приставивши до горла сказав знімати мої нові кросівки... Я зняв, він почав надівати але вони не налазили і просто викинув їх у озеро поблизу і вони втекли. Я витягнув прийшов додому. Тато питав чого я такий мокрий і обшарпаний я йому розповів що на мене напали (мені тоді було років 8 чи 9 напевно) тільки про ножа аніслова не сказав. Він взяв мене за руку і сказав показати де то все було. Ми пішли їх шукати, але я його повів у іншу сторону, боячись що і йому щось можуть заподіяти... Незнаю тоді чомусь не боявся за себе.
2) Колись вертаючись додому, почалась страшенна злива. І ми бігли з другом, ховалися по під балконами будівель, щоб як найшвидше встигнути вернутись. Біля нас тоді неподалеку вирили величеньку яму, щось ремонтували. А так як дорога була похила то дощова вода збиралася у тому місці у саму справжю річку і неслась в яму зникаючи кудись у глибині. Друг перескочив річку а я щось не помітив, впав у саму середину... І вода понесла до ями... Добре що він встиг вхопити мене за руку і витягти, ато не було б кому зараз вам писати оце все :).
3) У нас в сімї колись було не так все гладко й тихо, були інколи сварки. Будучи малим, свідком однієї з яких я став, після того страшенно почав боятись темноти... Ми ходили до різних лікарів, навіть їздили до якоїсь бабці-чаклунки, саме вона сказала що певно це саме через той випадок дома. Але хотів я сказати не про те - то все не допомогало і перестав я боятись темноти коли якось однієї ночі не перехилився через ліжко і не заглянув по під нього у очі самій темряві :)... такщо все у ваших руках а не в комусь іншому ;)
4) Перше справжнє кохання у мене було, неповірите - 23роки :)... не так модно як зараз))... але саме у той час я зустрів людину яку посправжньому полюбив. Це важко описати... Як би я не хотів, але це не опишеш, такі, саме такі відчуття потрібно пережити, щоб зрозуміти :). Хоча ми вже давно не разом, але все одно чомусь часто згадую її і молю Бога щоб у неї з її чоловіком усе було як найкраще... От так якось...
5) Коли привязуюсь до когось чи давно знаю, то відчуваю людину... Це як якісь чари - тільки не смійтесь :). Можу вгадати настрій, що сталось, коли людина заговорить чи щось скаже, чи подзвонить... Навіть на віддалі одне від одного. Це ніби знати чужі думки.
6) Позавчора прийшов на кухню щось зробити поїсти після роботи. Бачу комар сидить на холодильнику - так і не наважився його вбити). Тільки сказав йому що ми ще зустрінемось коли він захоче мене вкусити)))... От така я якась людина, не можу вбити і комаху просто так, хоча і знаю що вона потім зашкодить... Так само з деревами - не можу ламати просто гілки чи стинати... Таке враження що це все живе і дереву теж боляче... дивно якось то усе))).
7) Змалку люблю писати, малювати, ліпити щось, вигадувати, фантазувати, люблю електроніку, техніку, люблю робити щось з дерева... Не скажу що у чомусь з того я досяг чогось особливого, але все одно люблю це усе :)... Якось напевно забагато захоплень для однієї людини, але ніодне я не можу покинути :)... Буває на деякий час забуваю про дещо, але потім приходить натхнення і все...
8) Страшенно люблю солодке)). Ну про це напевно знають уже усі мої друзі). Не можу собі відмовити у чомусь солоденькому. Якщо кажуть що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок)... то до мого напевно через тортик))). Коли був малим, та й зараз правда уже набагато рідше позволяю щось спекти собі сам, якщо дуже чогось хочеться... Такого екзотичного, а в магазин не охота бігти...
Колись коли були малі то сестри приходили до нас по неділям і бувало що пік щось солодке і з чаєм наминали то все... мммм... :)
У нас в сімї завжди було так - чогось хочеш своєрідного піди і зроби це сам. От так і навчився готувати)), та й може тому що і батько добре готує поїсти :).
9) Дуже люблю ходити пішки... У мене бувало таке що черевики не витримували тест драйву))). Каблуки в основному ламались за 1-2тижні... Тому більше люблю кеди і кросівки... А хто ж витримає то все, якщо у мене відстань між роботою і домом близько 7км. Часто ходжу і на роботу і назад пішки, а ще скільки так находися за день :)...
На кедах шнурівки завязані по різному))) і головне що ніхто не помічає :)... Це не тому що мені ліньки перевязати, а тому що чомусь хочеться, щоб так було :)... Це все пішло від знайомої, яка сказала що їй на день народження друзі подарили купу шкарпеток, красивих різнокольорових і всі без пари)) оригінальний подарунок - чи не правда ;)
10) Що ж написати останнім... Дійсно не хватає десяти штук)... Напевно все таки це музика... Може не значний розділ у мому житті, але для мене важливий. Мамо я меломан)))... Люблю різні стилі музики, список груп і пісень які мені подобаються уже не вміщається на вінчестер компютера))... Люблю слухати музику підчас робочого дня під настрій, і коли настрою зовсім не має... Вона ніби віддзеркалює твої емоції почуття і відчуття :)... часто допомагає знайти правильне рішення, чи просто заспокоїтись, вернути сили коли уже сил нема, і вернути віру у себе, близьких, друзів і просто в усіх людей :)
П.С.: не встиг)))
Немає коментарів:
Дописати коментар