Незнаю, щось наплинуло і думки самі створили усе написане нижче :). Спогади, бажання, відчуття…
Люблю ранок, сонце яке тебе ніби вітає, люблю літній дощ, люблю вітер у спеку, люблю кеди літом осінню і весною, люблю асфальт під ногами, листя під ногами, сніг під ногами, люблю коли воно усе потріскує і шарудить ніби у такт с твоєю ходою, люблю обличчя сонних перехожих з ранку, люблю посмішки, люблю запах трави, краплі дощу на гілках і листі, люблю у літню пору калюжі щойно випавшого дощу під ногами, люблю віддзеркалення міста у калюжах, люблю мокру бруківку, і блиск вечірніх ліхтарів, люблю тишу парку, люблю гори, люблю безкрайнє небо, люблю гомін птахів, плин річок, коли вода відносить усі думки і турботи кудись так далеко... люблю шелест дерев і прогулянки підчас обіду у парку, люблю зустрічі з друзями, подорожі, посиденьки і розмови... люблю опісляобідню дрімоту і гарну книжку, люблю літо за покривало коли одну ногу сховав, а друга десь назовні, щоб було трішки холодніше :)... люблю посиденьки з кавою у вікні на балконі, люблю зорі підчас таких чи інших посиденьок, люблю ранковий туман...
люблю фізику, хімію, математику, науку і техніку, люблю усе що можна зліпити, зклеїти, скласти, змайструвати самому... як не дивно - люблю свою роботу, люблю програмування, інженерування, люблю надавати купі металобрухту життя, люблю товстелезні книжки по с, с++ і іншому)))... люблю любити, люблю коли люблять, люблю... люблю тварин - собак, котів, ховрахів, павуків і то люблю, хоча й сташно). люблю коли вдячні, люблю коли дякуєш навіть просто так, люблю вибачатись коли вважаю це за потрібне, навіть коли вибачатись не треба). люблю коли після стількох труднощів і перешкод щось вдається, люблю дізнаватись щось нове, люблю вчитись і думати, люблю допомагати і підтримувати хоча б словом...люблю коли щирі, привітні і відкриті. люблю згадувати минуле, думати про майбутнє і жити теперішнім... люблю кіно, театр, музику... люблю музику...
люблю відчуття холодної сталі на обличчі, це я про ІСБ :). Люблю скрегіт мечів, відчуття захищеності, підтримки і команди. Як не дивно – люблю тренування після, яких приходиш такий втомлений, що й руки не підіймаються. І ще багато чого люблю :).
не люблю коли з гори шкарпеток зранку попадаються лише диряві)), не люблю комочки в манній каші. не люблю коли зранку так холодно що береш куртку, потім так спекотно що несеш її в руках), так само і з дощем, коли хотів але не взяв парасольку)). Не люблю коли після дощу ідеш по дорозі і постійно заляпана лише одна нога, чому саме вона?)) а не обидві)). Не люблю гомін гелікоктерів-комарів у ночі над тобою, які збивають усі думки в одну велику купу і недають заснути. Не люблю самотні ночі, не люблю коли погані думки сідають у голові неначе якір і не дають більше ні про що думати. Не люблю фальші, нахабства, самовпевненості (впевненість у своїх силах і самовпевненість це різні речі :)). Не люблю коли щось просять зробити а потім відмовляються від того, або забувають – у такі моменти завжди складається враження що твою працю не цінують… це напевно більше за все не люблю у нас, хоча… не люблю писати про "не люблю", це якось важко...
Якось так. Ще багато чого можна описувати і згадувати. Цьому списку люблю/не люблю нема ні кінця ні початку :). Просто цікаво було згадати усе, десь усміхнутись, десь задуматись. Спробуйте і Ви згадати своє люблю/не люблю ;).
П.С.: Приємних спогадів усім.
Немає коментарів:
Дописати коментар